шо

цей пост мав би бути присвячений дню металурга та гірника, проте опублікований зараз. ми говоримо про героїзм працівників різних професій, проте в умовах війни, особливо в прифронтових містах, героїчними стають і ті, на які раніше не надто зверталась увага. я мешкаю в Запоріжжі, і для мене, як і для моїх земляків, мета…

так, у цьому пості ще немає багатьох інших міст та їх виробництв, напишіть їх у коментарі і поділіться своїми прикладами, щоб більше людей могли дізнатися про ті подвиги, які роблять люди щодня, вважаючи їх лише частиною своєї роботи.

в додаток до цього можу сказати, що я цьогоріч теж мала честь працювати з такими людьми, і свій досвід можу підсумувати цитатою з пісні одного з найвідоміших колишніх запоріжсталівців, арсена мірзояна "людина не залізна — а отже, не ламається"

от ви хитрі дубль два

друзі підписники я мушу цим поділитися це така клоунада народ мій пост останній про металургію прокоментував(ла) якась людина з білорусі в тіктоці, і тіпа ладно якби то адекватний хтось був, так це блін якийсь лютий фанат есвео зі своїм ОСом білорусом який поїхав в росію і служив з 22 року з якоюсь жоскою романтизацією…